Кожен рік, 14 лютого, в день св. Валентина, по всьому світу закохані дарують один одному романтичні подарунки, квіти та побажання. Але хто ж цей таємничий святий, і чому ми святкуємо цей празник? Історія дня Святого Валентина і самого Святого Валентина покрита таємницею. Але ми точно знаємо, що лютий уже досить довгий час є місяцем закоханих та місяцем романтики.
Романтична легенда про Святого Валентина
В давньому Римі колись жив лікар на ім'я Валентин. Його називали "гастрономічним лікарем", так як він закжди хвилювавсь за те, щоб ліки, які він призначав хворим, мали приємний смак. Для надання чудового смаку лікам він змішував гіркі мікстури з вином, молоком і медом. Він промивав рани вином і використовував трави для послаблення болю. Валентин був також проповідником. І хоча в ті часи християнство переслідувалось, він став священником. Валентин жив в часи Клавдія ІІ, який славився багаточисельними загарбницькими війнами. Коли в Клавдія виникли проблеми з набором нових солдат в армію, він вирішив, що причина криється в прив'язаності солдат до своїх жінок та сімей. Та й відмінив одруження і заручини. І Валентин став не тільки молитися за здоров'я своїх паціентів, але й таємно вінчати закохані пари. Якось до нього постукав в двері тюремний наглядач. За руку він тримав свою сліпу дочку. Він дізнався про успішні лікуваня Валентина і благав вилікувати дочку від сліпоти. Лікар знав, що хвороба дівчини практично невиліковна, але він дав слово, що зробить все можливе для того щоб вилікувати її. Призначив дівчині мазь для очей, і наказав прийти ще через деякий час. Валентин закохався у сліпу дівчину. Пройшло декілка тижнів, та зір до дівчини так і не вернувся. Проте тюремник і його дочка не сумнівались у своїй вірі в доктора Валентина і продовжували приймати призначені трави та настої. А в цей час до імператора дійшли чутки про таємні вінчання, які проводив Валентин. Коли батько хворої дівчини дізнався про арешт Валентина, то хотів втрутитись, але був не в силах допомогти. Валентин знав, що скоро його стратять. Він попросив у тюремника, перо, чорнила та листок і швидко написав дівчині прощального листа. Валентина стратили того ж дня, 14 лютого. Коли тюремник вернувся додому, то відразу віддав листа дочці. Дівчина відкрила записку і виявила в середині жовтий шафран. В записці було написано "Від твого Валентина". Вона взяла шафран на долоню і його сяючі кольри освітили її лице. Сталося диво: зір дівчини відновився.
Інша легенда розповідає про священника Валентина, який народився в третьому столітті нашої ери в місті Терні Римської імперії. В той далекий суворий час імператор Риму Юлій Клавдій ІІ заборонив воїнам одружуватись, щоб не відволікати їх від головних справ. Молодий священник Валентин таємно вінчав закоханих і за це був засуджений до страти. У в'язниці він познайомився з дочкою наглядача Джулією. Паред стратою він лишив дівчині листа з признанням в коханні. Його стратили 14 лютого. Згідно інших версій, в нього закохалась сліпа дочка тюремного наглядача. Валентин, як священник, дав обітницю безшлюбності, не міг відповісти на її почуття, а ле в ніч перед стратою (13 лютого) прислав їй романтичного листа. Символічно, що дата страти св. Валентина співпала з римськими святкуваннями в честь Юнони, богині кохання.
Як все було насправді, ми не дізнаємось уже ніколи, без сумнівів лишається одне - Святий Валентин насправді загинув в ім'я Любові. І цієї Любові було йому відпущено на диво багато на одне його коротке життя -лобов до Бога, кохання чарівної дівчини, любов до людей , яким він допомагав як священник і як лікар, і як просто чудова людина з великою, створюючою добро душею.
У пам'ять про це тепер у День Святого Валентина заведено дарувати одне одному «валентинки» — вітальні листівки у вигляді сердечок, з добрими побажаннями, словами кохання, пропозиціями руки та серця, які не підписують, а той, хто отримує, повинен сам здогадатися, від кого вони..
